Я люблю волю, простір далечінь,
Бо я бурлак з далеких поколінь.
В одному місці я не можу жить,
Піти у мандри все мене кортить.
Як заблищить лиш сонце в небесах,
Як зашумить вітрець по деревах,
То в тілі кров моя аж закипить,
Піти у мандри все мене кортить.

Гори, гори! Життя бурлацькеє,
Життя байдуже, ах, юнацькеє!
Царить над нами сила властная,
Горить усе любов прекрасная!
Гори, гори! Життя бурлацькеє,
Життя байдуже, ах, юнацькеє!
Царить над нами сила властная,
Горить усе любов прекрасная!

Мене не страшить буря ані грім,
Просторий світ - це є для мене дім.
Я б мандрував по горах, долинах,
Голубе небо - це для мене дах!
Мене не здержить море, океан,
Мене не спинить навіть ураган,
До невигод всіляких я привик,
Моє знам'я - подертий черевик!